Про затвердження Положення про публічні консультації в місті Черкаси та Статуту територіальної громади міста Черкаси в новій редакції
| Проект рішення | ||||||||
| № 1285-8-рд | ||||||||
| ЧЕРКАСЬКА МІСЬКА РАДА | ||||||||
| < | ||||||||
| Про затвердження Положення про публічні консультації в місті Черкаси та Статуту територіальної громади міста Черкаси в новій редакції | |
|||||||
| > | ||||||||
| Відповідно до ст.ст. 19, 25, п.48 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» та з метою виконання розпорядження міського голови від 21.08.2018 № 487-р «Про утворення робочої групи для напрацювання положення «Про публічні консультації в місті Черкаси», Черкаська міська рада ВИРІШИЛА:
|
||||||||
| Міський голова | А.В. Бондаренко | |||||||
Додаток 1
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішення Черкаської міської ради
від__________№_______
СТАТУТ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА ЧЕРКАСИЦей Статут, відповідно до Конституції України та законів України, закріплює систему, форми та порядок здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою міста Черкаси.
Місцеве самоврядування в Черкасах – це визнане й гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Ми, депутати Черкаської міської ради V скликання, діючи від імені та в інтересах територіальної громади, враховуючи історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості місцевого самоврядування, ухвалюємо цей Статут для процвітання міста Черкаси, для блага його жителів, в ім’я прийдешніх поколінь.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Як місто, Черкаси виникли наприкінці XIII століття, а перша писемна згадка про нього міститься в Густинському літописі та датується 1305 роком.
Із XIV століття в історії Черкас настав якісно новий період, пов’язаний з їх перебуванням під владою Великого Князівства Литовського. У складі автономного на той час Київського удільного князівства Черкаси, завдяки вигідному розташуванню, набули статусу укріпленого пункту в системі захисту південних рубежів Литовської держави. Паралельно тривав процес формування козацтва – своєрідної спільноти вільних людей, які займалися у степах полюванням та рибальством і обороняли край від набігів іноземних поневолювачів. Особливої слави черкаські козаки набули в період, коли старостою черкаським і канівським (1514 – 1535 рр.)був призначений Остафій Дашкевич.
Відіграючи роль плацдарму в заселенні волелюбним людом пониззя Дніпра, Черкаси продовжували розвиватись як місто. Крім землеробства, черкасці займалися уходництвом. Значного розвитку тут набули стельмаство, ковальство, бондарство, торгівля. Уходи черкаських міщан і бояр поширювалися на величезні території вниз по Дніпру, охоплювали басейни Ворскли, Тясмину, Інгулу, Самари. Відтак місто відігравало помітну роль на дніпровському торговельному шляху, виконуючи роль митниці. Наприкінці ХVІ і на початку ХVІІ століття Черкаси пережили ряд козацьких повстань. 1625 року тут був створений Черкаський козацький полк, який відіграв ключову роль у Визвольній війні 1648 - 1654 років під керівництвом Богдана Хмельницького. У середині сімнадцятого століття місто опинилося в центрі народного повстання під назвою Коліївщина.10 листопада 1791 року вільне місто Черкаси отримало від польського короля Станіслава Августа грамоту на магдебурзьке право. У нього з’явився свій герб. Коли 1795 року «польська» Правобережна Україна з’єдналася з «російською» Лівобережною Україною Черкаси стали повітовим центром Вознесенського намісництва. За два роки місто в такому самому статусі увійшло до складу Київської губернії.
У роки української революції 1917 – 1920 років Черкаси перебували під владою Центральної Ради, Директорії, місцевого ревкому. 1919 року в місті утвердилася радянська влада. Черкаси стали центром однойменної округи (з 1927 року – Шевченківської), куди увійшли Черкаський, Золотоніський, Корсунський райони. Після ліквідації на початку тридцятих років Шевченківської округи місто залишилося центром Черкаського району Київської області.
Бурхливий розвиток і розквіт Черкас розпочався після того, як вони 1954 року набули статусу обласного центру. Чисельність жителів міста збільшилося до 300 тисяч 1973 року воно було поділено на два райони – Соснівський і Придніпровський.
Якісні зміни у всіх сферах життя Черкас відбулися у роки незалежності. Утвердилися нові форми господарювання, засновані на економічному інтересі та діловій ініціативі. Помітних зрушень досягнуто в духовній сфері, патріотичному вихованні, збереженні національних традицій.
Реальністю став розвиток місцевого самоврядування. Черкаси перетворилися в одне з найбільш упорядкованих і привабливих міст України. Його економічну міць становили хімічна, машинобудівна, приладобудівна, переробна та харчова промисловість.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Черкаси – місто на Дніпрі, адміністративний, економічний та культурний центр Черкаської області у складі України.
Стаття 2. Територію, в межах якої здійснюється місцеве самоврядування, визначають адміністративні кордони міста.
Межа міста – це умовна замкнена лінія на поверхні суходолу, що відокремлює територію міста від інших територій. Будь-які зміни міської межі, здійснені відповідно до законодавства, відображаються в Генеральному плані міста.
Стаття 3. Розпорядження землею в межах адміністративних кордонів міста здійснюють органи місцевого самоврядування при дотриманні прав власників та всіх законних користувачів земельних ділянок.
Рішення про визначення категорій земель міської забудови, сільськогосподарського призначення, рекреаційної зони тощо (або про зміну цільового призначення) приймаються міською радою.
Стаття 4. Міська територія умовно поділяється на мікрорайони. Межі мікрорайонів затверджуються рішенням міської ради за поданням міського голови з урахуванням пропозицій жителів міста. На території кожного мікрорайону з дозволу міської ради можуть діяти відповідні органи самоорганізації населення.
Стаття 5. Органи місцевого самоврядування міста можуть вступати в договірні стосунки з органами влади, територіальними громадами інших країн або їх асоціаціями та входити до міжнародних асоціацій (союзів, фондів тощо) органів місцевого самоврядування.
Стаття 6. Територіальній громаді належать водні ресурси, у тому числі підземні водоносні горизонти, корисні копалини, пісок, рослинний та тваринний світ, а також інші види природних ресурсів, які перебувають у межах міста. Територіальна громада зобов’язується зберігати, захищати, раціонально використовувати, примножувати природні ресурси.
Стаття 7. Територіальна громада Черкас має свою символіку – Герб, Прапор, Гімн.
До офіційних атрибутів міського голови належать: штандарт, колар (церемоніальний ланцюг), церемоніальна мантія Черкаського міського голови, церемоніальний пірнач, церемоніальна печатка.
Положення і порядок їх використання затверджуються рішеннями міської ради.
Стаття 8. Пам'ятними датами територіальної громади міста Черкаси є:
- державні свята України;
- День міста Черкаси – третій тиждень вересня;
- звільнення м. Черкаси від німецько-фашистських загарбників − 14 грудня.
Стаття 9. Відзнаки та почесні звання територіальної громади міста Черкаси:
- За видатні особисті заслуги перед містом Черкаси у розвитку місцевого самоврядування, економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я, за благодійну, гуманістичну та громадську діяльність представники територіальної громади міста Черкаси можуть бути нагороджені пам’ятним знаком "За заслуги перед містом Черкаси", порядок вручення якого встановлюється Положенням, що затверджує Черкаська міська рада.
- За видатні заслуги у сприянні реалізації в місті соціальної та економічної політики держави, розвитку місцевого самоврядування, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я, за трудові досягнення, особистий внесок у реалізацію програми соціального та економічного розвитку міста, активну участь молодого покоління, благодійну, гуманістичну, громадську діяльність, мужність і відвагу, проявлені при захисті конституційних прав і свобод громадян представник територіальної громади міста може бути занесений до Галереї Слави м. Черкаси.
РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВА ОСНОВА СТАТУТУ
Стаття 10. Правовою основою Статуту є Конституція України, Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про органи самоорганізації населення", "Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону" та інші нормативно-правові акти.
Стаття 11. Статут територіальної громади визначає принципи, норми та правила здійснення місцевого самоврядування, взаємовідносини територіальної громади з державою, іншими суб’єктами права.
Стаття 12. Статут територіальної громади міста Черкаси приймається міською радою більшістю депутатів від загального складу ради. Стаття 13. Дія Статуту поширюється на всю територію міста.
Стаття 14. Черкаська міська рада відстоює інтереси територіальної громади, передбачені Конституцією та законами України. Міська рада може звернутися до суду, якщо державні органи або посадові особи обмежують самостійність територіальної громади, гарантовану Конституцією України, Європейською хартією про місцеве самоврядування, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими нормативно-правовими актами України.
Стаття 15. Тлумачення положень Статуту може давати лише міська рада. Рішення міської ради, в яких міститься тлумачення цього Статуту, є обов’язковими для застосування та виконання в межах міста.
Стаття 16. Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюється міською радою. Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту вносяться групою депутатів ради (підписані щонайменше десятьма особами), міським головою або групою жителів міста в порядку місцевої ініціативи (підписані не менш як 10 відсотків жителів міста).
РОЗДІЛ ІІІ. ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА МІСТА
Стаття 17. До територіальної громади Черкас входять громадяни України, які постійно проживають у цьому місті.
Стаття 18. Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування мають члени територіальної громади, які досягли 18-річного віку та є дієздатними.
Стаття 19. Право жителів міста брати участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізовано в таких формах:
- місцевий референдум (Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми");
- вибори депутатів міської ради та міського голови, депутатів Черкаської обласної ради (Закон України "Про місцеві вибори");
- створення органів самоорганізації населення (Закон України "Про органи самоорганізації населення");
- збори громадян за місцем проживання;
- колективні та індивідуальні звернення жителів міста до органів і посадових осіб місцевого самоврядування (Закон України "Про звернення громадян");
- громадські слухання;
- громадська експертиза діяльності Черкаської міської ради та її виконавчих органів;
- публічні консультації;
- інші місцеві ініціативи, які вносяться на розгляд міської ради;
- участь у роботі органів місцевого самоврядування, зокрема, на виборних посадах місцевого самоврядування (Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні");
- інші форми, не заборонені законом.
Стаття 20. Вищими формами безпосереднього здійснення міською територіальною громадою місцевого самоврядування є місцевий референдум і місцеві вибори.
РОЗДІЛ ІV. ОРГАНИ ТА ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 21. Міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування.
Стаття 22. Депутат міської ради є представником територіальної громади міста, який відповідно до Конституції України та законів України обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Стаття 23. Депутат міської ради представляє інтереси територіальної громади міста Черкаси, має всі права, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе відповідальність перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.
Стаття 24. Депутат міської ради як уповноважений представник інтересів виборців має право:
- обирати і бути обраним до органів міської ради;
- висловлювати думки щодо утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються чи затверджуються радою;
- вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітної чи підконтрольної раді, а також з питань, що належать до компетенції міської ради;
- оголошувати на засіданнях ради та її органів, оприлюднювати у засобах масової інформації тексти звернень, заяв, резолюцій, петицій громадян чи їх об'єднань, якщо вони мають загальноміське значення;
- звертатися із депутатськими зверненнями або запитаннями до міського голови, секретаря міської ради, голів постійних комісій міської ради, керівників органів виконавчої влади всіх рівнів, керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності;
- порушувати в раді питання про необхідність проведення перевірок (у межах повноважень міської ради) діяльності розташованих на території міста підприємств, установ, організацій, що перебувають у комунальній власності;
- вносити пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень законодавства керівниками (власниками) підприємств, установ, організацій і органів, діяльність яких перевірялась;
- звертатися до всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення, до керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, до посадових осіб з питань, пов'язаних із депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених питань;
- відвідувати розташовані на території міста державні органи, органи місцевого самоврядування та органи самоорганізації населення, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також бути невідкладно прийнятим їх керівниками та іншими посадовими особами;
- вимагати від органів, керівників та посадових осіб припинення порушення прав і свобод громадян;
- інші права, передбачені законом.
Стаття 25. Депутат звітує про свою діяльність перед виборцями не рідше разу на рік на загальних зборах або громадських слуханнях.
Стаття 26. Посадовою особою міської ради, яка відповідає за організацію її роботи, є секретар міської ради, який працює на постійній основі.
Стаття 27. До основних повноважень міської ради, визначених Конституцією і законами України, належать:
- затвердження Статуту територіальної громади, внесення змін і доповнень до нього;
- забезпечення і захист конституційних прав та свобод громадянина, територіальної громади;
- визначення власності територіальної громади та управління нею;
- визначення та затвердження стратегічного плану розвитку міста і цільових програм у сфері економічного, екологічного, соціального, культурного та будівельного розвитку міста;
- затвердження місцевого бюджету, встановлення місцевих податків і зборів, утворення місцевих цільових фондів та затвердження їх положень;
- співробітництво з асоціаціями, громадськими організаціями (як українськими, так і закордонними), укладання угод з представницькими органами інших населених пунктів України та іноземних держав;
- розвиток зовнішньоекономічних відносин міста;
- контроль за станом місцевого екологічного середовища та екологічною безпекою;
- прийняття рішень та їх тлумачення;
- утворення виконкому та висловлення недовіри йому або окремим його посадовим особам;
- обрання та звільнення з посади секретаря міської ради;
- створення постійних депутатських та тимчасових комісій;
- направлення до Конституційного суду України конституційних звернень та конституційних подань;
- визначення та затвердження меж мікрорайонів міста;
- делегування повноважень органам самоорганізації населення.
Стаття 28. Міська рада є підзвітною, підконтрольною і відповідальною перед територіальною громадою.
Стаття 29. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста Черкаси.
Стаття 30. Міський голова виконує такі функції:
- представляє територіальну громаду у відносинах з іншими органами, організаціями, установами та підприємствами;
- вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету міської ради, організовує його роботу в межах, визначених законодавством;
- очолює виконавчий комітет міської ради;
- головує на пленарних засіданнях ради;
- скликає сесії міської ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесії;
- скликає збори громадян за місцем проживання, веде особистий прийом громадян;
- забезпечує виконання рішень місцевих референдумів, міської ради та її виконавчого комітету;
- є розпорядником бюджетних коштів;
- здійснює інші повноваження, визначені законодавством України.
Стаття 31. Міський голова є підзвітним і відповідальними перед територіальною громадою, відповідальним - перед міською радою.
Стаття 32. Міський голова інформує територіальну громаду про видані ним розпорядження, про роботу ради та її виконавчого комітету, про виконання планів і програм економічного та соціального розвитку, місцевих екологічних програм.
РОЗДІЛ V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІДКРИТОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ТА ЇЇ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ
Стаття 33. Інформаційна відкритість забезпечується шляхом оприлюднення інформації про діяльність міської ради та її виконавчих органів.
Стаття 34. Способами оприлюднення інформації про діяльність міської ради та її виконавчих органів є :
- опублікування матеріалів у друкованих засобах масової інформації;
- повідомлення по радіо та телебаченню;
- видання інформаційних бюлетенів;
- створення інтернет-сайтів, що містять відповідний масив інформації, та забезпечення вільного доступу до них;
- надання, в межах повноважень, інформації громадянам та юридичним особам.
РОЗДІЛ VІ. ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ
Стаття 35. Орган самоорганізації населення є однією з форм участі жителів міста у вирішенні питань місцевого значення.
Стаття 36. Органи самоорганізації населення в місті Черкаси − це створені за ініціативою громадян будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети самоорганізації населення мікрорайонів.
Стаття 37. Основними завданнями органів самоорганізації населення є:
- створення умов для участі жителів міста у вирішенні питань місцевого значення;
- задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб місцевих жителів відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення»;
- участь у реалізації місцевих галузевих програм.
Стаття 38. Органи самоорганізації населення діють на підставі Конституції України, Закону України "Про органи самоорганізації населення", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, рішень Черкаської міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень міського голови.
Стаття 39. Територією, де діє орган самоорганізації населення, є частина території міста, у межах якої проживають громадяни, котрі обрали цей орган.
Стаття 40. Територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається рішенням Черкаської міської ради.
Стаття 41. Порядок ініціювання створення органу самоорганізації населення та порядок надання дозволу на створення органу самоорганізації населення визначається Законом України "Про органи самоорганізації населення".
Стаття 42. Виконавчі органи Черкаської міської ради надають необхідну організаційну та правову допомогу органам самоорганізації населення.
Стаття 43. Черкаська міська рада передає органу самоорганізації населення відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для реалізації передбачених законодавством повноважень, і здійснює контроль за виконанням цих повноважень.
Стаття 44. Черкаська міська рада може додатково наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення з одночасною передачею йому додаткових коштів, а також матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням. Міська рада не може делегувати повноваження, віднесені законом України до виключної компетенції міської ради.
РОЗДІЛ VІІ. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ З УСТАНОВАМИ, ПІДПРИЄМСТВАМИ, ОРГАНІЗАЦІЯМИ
Стаття 45. Щодо підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, відповідні органи та посадові особи місцевого самоврядування здійснюють такі функції:
- утворюють, реорганізовують, перепрофільовують і ліквідовують підприємства, установи та організації комунальної власності міста в порядку, визначеному чинним законодавством України, призначають та звільняють з посад їх керівників;
- визначають цілі, функції, організаційні форми й порядок діяльності та затверджують статути створюваних ними підприємств, установ і організацій;
- у порядку і в межах, визначених законодавством, установлюють тарифи щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами й організаціями комунальної власності міста;
- у межах, визначених законодавством, приймають рішення щодо відчуження об’єктів комунальної власності;
- встановлюють для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності міста, розмір частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до міського бюджету;
- контролюють ефективність і законність використання майна комунальних підприємств, установ та організацій міста в порядку, визначеному чинним законодавством;
- здійснюють інші повноваження, передбачені чинним законодавством України.
Стаття 46. З підприємствами, установами та організаціями, які не перебувають у комунальній власності міста, та з громадянами – суб'єктами підприємницької діяльності органи місцевого самоврядування будують свої відносини на податковій та договірній основі.
Стаття 47. Міська рада в межах своїх повноважень може приймати рішення щодо:
- залучення підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності, громадських і релігійних організацій до участі в соціально-економічному та культурному розвитку міста (за згодою);
- розміщення замовлень на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, необхідних міській громаді;
- інших питань, передбачених законодавством України.
РОЗДІЛ VIII. МАТЕРІАЛЬНА ТА ФІНАНСОВА ОСНОВИ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 48. Територіальній громаді міста належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, у тому числі заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, соціального обслуговування та інше майно, визначене законодавством як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
У комунальній власності територіальної громади перебувають об’єкти, що мають важливе значення для забезпечення життєдіяльності міста.
Стаття 49. Суб’єктом права міської комунальної власності є територіальна громада міста Черкаси, а від її імені виступає міська рада та її уповноважені органи. Міська рада безпосередньо або через утворені нею виконавчі органи користується, володіє та розпоряджається належним їй на основі права комунальної власності майном, здійснюючи з ним майнові операції (продаж, передача в оренду, постійне або тимчасове користування, застава тощо).
Стаття 50. Право комунальної власності виникає на підставі безкоштовної передачі майна з державної форми власності, власності інших адміністративно-територіальних одиниць, створення чи купівлі об’єктів комунальної власності територіальної громади за рахунок належних їй коштів та за інших умов, які не суперечать чинному законодавству України.
До об'єктів права комунальної власності винятково громадського користування належать вулиці, тротуари, мости, кладовища, пам'ятки історії, природи, архітектури та культури, заповідники, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні споруди, вбудовані та прибудовані приміщення, обладнання тощо), об'єкти соціальної інфраструктури.
Об'єкти права комунальної власності винятково громадського користування не можуть бути відчуженими без рішення місцевого референдуму.
РОЗДІЛ IX. МІСЦЕВІ ВИБОРИ
Стаття 51. Місцеві вибори проводяться відповідно до законів України. Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Члени територіальної громади міста можуть відкликати депутатів міської ради в порядку, передбаченому законодавством України.
РОЗДІЛ X. МІСЦЕВИЙ РЕФЕРЕНДУМ
Стаття 52. Місцевий референдум є вищою формою здійснення місцевого самоврядування. Вона полягає у можливості безпосереднього вирішення членами міської територіальної громади з правом голосу важливих питань місцевого значення. Порядок проведення місцевого референдуму визначається законодавством України.
РОЗДІЛ XІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З РОБОТОЮ ОРГАНІВ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 53. Громадяни мають право бути присутніми на відкритих пленарних засіданнях сесій Черкаської міської ради. Порядок відвідання засідань міської ради, а також необхідні заходи з підтримання безпеки визначаються міською радою.
РОЗДІЛ XІІ. збори громадян за місцем проживання
Стаття 54. Збори громадян за місцем проживання (далі – збори) є формою їхньої безпосередньої участі в вирішенні питань місцевого значення.
Збори проводять на засадах добровільності, гласності, вільного та неупередженого обговорення порушених питань.
Збори відбуваються за місцем проживання громадян. Збори можуть проводитися жителями мікрорайону, вулиці, кварталу, групи будинків, одного будинку.
У роботі зборів мають право брати участь громадяни, які досягли 18 років і постійно проживають на відповідній території, в т.ч. іноземці, за наявності документів. У зборах не беруть участь громадяни, визнані судом недієздатними.
Збори скликаються в міру необхідності та відповідно до положень органів самоорганізації населення. Збори є правомочними, якщо на них наявні більше половини жителів, які проживають на відповідній території й мають право брати участь у зборах. Збори також є правомочними, якщо на них представлені громадяни в передбачений цим Статутом спосіб.
При розгляді та вирішенні питань збори керуються Конституцією і законами України, указами Президента України, іншими актами законодавчої та виконавчої влади, рішеннями органів місцевого самоврядування й відповідних органів самоорганізації населення, а також цим Статутом.
Рішення зборів, прийняті в межах чинного законодавства, підлягають розгляду міською радою та її виконавчим комітетом для врахування в роботі й є обов’язковими до виконання відповідними органами самоорганізації населення.
Порядок проведення зборів мешканців (багатоквартирних будинків, вулиць, кварталів) мікрорайонів міста Черкаси з обрання делегатів на конференції жителів за місцем проживання регламентується цим Статутом.
Стаття 55. Норми представництва мешканців на зборах (з обрання делегатів) у межах території багатоповерхового будинку, декількох будинків:
- від під'їзду (як частини багатоквартирного будинку) з кількістю квартир до 10-ти – 1 особа;
- від під'їзду з кількістю квартир від 11-ти до 20-ти – 2 особи;
- від під'їзду з кількістю квартир більше 20-ти – 3 особи.
- не менше однієї особи від 10-ти будинків індивідуальної забудови, але не більше 1 особи від одного будинку (виокремленої частини будинку), індивідуальної забудови.
- до 5 000 осіб - не менш як 15 делегатів;
- від 5001 осіб до 10 000 осіб – не менш як 27 делегатів;
- від 10 001 осіб до 15 000 осіб – не менш як 39 делегатів;
- від 15 001 осіб до 20 000 осіб – не менш як 51 делегат;
- від 20 001 осіб до 25 000 осіб – не менш як 63 делегати;
- від 25 001 і більше осіб – не менш як 75 делегатів.
Кількість делегатів, що обираються на цих зборах, визначається структурним підрозділом (або посадовою особою), до повноважень якого належить питання взаємодії з органами самоорганізації населення, пропорційно до загальної кількості населення мікрорайону; кількості населення, що проживає на території проведення зборів, норми представництва мешканців на зборах (конференції) у межах мікрорайону, визначених цим Статутом.
Стаття 56. Суб’єктами права ініціювання зборів (далі – ініціатор зборів) є:
- органи самоорганізації населення, утворені в місті за дозволом Черкаської міської ради відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення»;
- міський голова;
- депутати міської ради у кількості не менше трьох осіб;
- ініціативна група жителів міста в кількості не менше 20 осіб (для проведення зборів у межах будинку, кварталу, вулиці) та не менше 50 осіб (для проведення зборів у межах мікрорайону).
Проведення зборів без такої заяви та інформації є підставою для визнання їх міською радою не чинними, а рішення, ними ухвалені, такими, що не мають юридичних наслідків.
Уповноважена особа виконавчих органів Черкаської міської ради реєструє заяву у Книзі реєстрації місцевих ініціатив, зборів та громадських слухань міської ради та повідомляє номер і дату реєстрації ініціатору зборів.
Для проведення зборів (конференції), ініційованих громадянами, ініціатори мають не пізніше як за місяць до дня проведення зборів (конференції), надати міському голові або іншій уповноваженій особі графік проведення зборів з обрання делегатів на конференцію за місцем проживання із зазначенням часу та місця проведення. У цьому графіку має бути передбачено проведення не більше двох зборів у день, з розривом у часі щонайменше дві години в робочі дні, та не більше чотирьох зборів у день, з розривом у часі щонайменше дві години у вихідні дні. Ініціатори мають забезпечити представництво від мешканців відповідної території з обов’язковим документальним підтвердженням (протоколи обрання делегатів). Збори з обрання делегатів є легітимними, якщо на них присутні не менше 2/3 представників від кількості, визначеної цим Статутом.
Уповноважена особа виконавчих органів Черкаської міської ради здійснює перевірку наданих документів щодо їх відповідності вимогам цього Статуту та в триденний термін готує відповідні письмові висновки щодо погодження проведення цих зборів. У випадку, якщо збори не відбулися, час їх проведення має бути перенесений на інший день, але не раніше ніж за три дні, попередньо узгодивши їх проведення з зацікавленими сторонами.
Перевірка на предмет проживання за вказаними адресами жителів, які входять до ініціативної групи, може бути здійснена структурним підрозділом або посадовою особою, до повноважень якого належить питання взаємодії з органами самоорганізації населення.
У випадку ініціювання зборів міським головою, депутатами міської ради у кількості не менше трьох осіб, органами самоорганізації населення збирання підписів жителів на підтримку ініціативи не вимагається.
У разі наявності заперечень або альтернативних пропозицій щодо дати, місця або порядку денного зборів міський голова може запропонувати ініціатору зборів інші пункти порядку денного, дату або місце проведення зборів.
Остаточне рішення у цьому випадку може бути ухвалене за згодою ініціатора зборів, про що оформляється протокол, який підписують ініціатори зборів та міський голова.
Після отримання заяви від ініціатора зборів, міський голова (або за його дорученням відповідальна особа виконавчих органів Черкаської міської ради), не пізніше як за 10 днів до проведення зборів, офіційно оголошує дату, час, місце проведення та порядок денний зборів, про що повідомляється на офіційному веб-порталі Черкаської міської ради.
Ініціатором зборів вивішуються оголошення на місці проведення зборів та на всій відповідній території (будинку, вулиці, кварталу, мікрорайону). Відповідальна особа розміщує інформацію на веб-порталі Черкаської міської ради.
Відповідальним за організаційне та матеріальне забезпечення підготовки та проведення зборів вважається:
- у разі ініціювання зборів міським головою, депутатами міської ради, групою жителів – виконавчі органи Черкаської міської ради;
- у разі ініціювання зборів органом самоорганізації населення – керівник відповідного органу самоорганізації населення.
Стаття 57. Збори мають право обговорювати та приймати рішення з усіх питань місцевого значення, що належать до компетенції територіальної громади, зокрема:
- про відкликання народних депутатів України й депутатів місцевих рад;
- про внесення на розгляд міської ради пропозицій щодо проведення місцевого референдуму;
- про утворення ініціативних груп всеукраїнських та місцевих референдумів;
- про впорядкування міської території;
- про доцільність забудови;
- про збереження житлового фонду, пам’ятників історії та культури;
- про надання допомоги соціально незахищеним членам громади;
- про охорону громадського порядку;
- загальноміські питання, які мають важливе значення для відповідних територіальних одиниць, та подавати свої пропозиції;
- заслуховування звітів депутатів міської ради, органів самоорганізації населення, інформації посадових осіб;
- створення та визначення особливостей діяльності органів самоорганізації населення, обрання їх керівництва та персонального складу;
- про найменування, перейменування вулиць;
- про порушників громадського порядку та про реагування на їх поведінку;
- про створення об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Перед початком зборів проводиться реєстрація учасників на підставі паспорта (у разі якщо особа реєструється за ID паспортом обов’язкова наявність витягу про реєстрацію) або документ, що тимчасово посвідчує особу, з вказівкою прізвища, імені і по батькові, року народження, місця проживання і контактних даних (телефону, e-mail). Ці дані кожен учасник засвідчує власним підписом. Участь у зборах без наявності документів, що посвідчують особу із зазначенням місця реєстрації – не допускається.
Для ведення зборів із числа учасників простою більшістю голосів обирають президію в складі голови та секретаря зборів.
Якщо голова на зборах зловживає правом голови, то вони можуть висловити йому недовіру й обрати нового голову.
Секретар зборів веде протокол, який підписують голова та секретар зборів.
Протокол оформляється у двох примірниках. Один примірник разом із реєстраційним листом учасників зборів передають на зберігання до міської ради, другий – залишають ініціатору зборів.
Реєстраційний лист учасників зборів додається до протоколу зборів.
Стаття 58. Проекти рішень зборів ініціатори зборів можуть оприлюднити в засобах масової інформації або іншим способом.
Рішення зборів приймаються відкритим або таємним голосуванням простою більшістю голосів та підписуються головою і секретарем зборів. Для проведення таємного голосування, структурний підрозділ ( або посадова особа), до повноважень якого належить питання взаємодії з органами самоорганізації населення, виготовляє в суворо обмеженій кількості неперсоніфіковані бюлетені для таємного голосування за формою, погодженою з ініціатором зборів. Ця кількість повинна відповідати максимально можливій, відповідно до норм представництва, кількості учасників зборів. Про бажання організувати таємне голосування ініціатор зборів зазначає в заяві про їх проведення. Підрахунок голосів, згідно із заповненими бюлетенями, здійснюється обраною лічильною комісією.
Таємне голосування відбувається шляхом самостійного і без свідків заповнення бюлетеня й опускання його в скриньку, опечатану лічильною комісією за допомогою паперової стрічки з підписами членів комісії. Після закінчення голосування лічильна комісія рахує невикористані бюлетені та гасить їх шляхом відокремлення правого нижнього кута. Потім комісія пересвідчується в цілісності папірця, яким було опечатано скриньку й розкриває її. Бюлетені перераховуються визначеним членом комісії вголос. Їх кількість не може перевищувати різниці між кількістю виготовлених для зборів бюлетенів та кількістю невикористаних бюлетенів. Далі лічильною комісією встановлюється результат голосування, який негайно оголошується. Усі дії лічильної комісії протоколюються секретарем зборів. При підрахунку голосів можуть бути присутніми всі учасники зборів – за умови їх невтручання в роботу лічильної комісії. Голова зборів забезпечує точне дотримання всіх процедур лічильною комісією.
Рішення зборів, до яких додаються звернення чи пропозиції до міської ради та виконавчого комітету, міського голови, керівників підприємств, організацій і установ, повинні бути розглянуті ними. Про результати розгляду в 15-денний термін після надходження звернень та пропозицій мають бути поінформовані особи або органи, за рішенням яких було скликано збори.
Рішення зборів щодо розгляду рішень та документів обласної ради, обласної державної адміністрації з питань, що стосуються інтересів територіальної громади міста, міський голова передає до відповідного органу.
Думку меншості учасників зборів обов’язково вносять до протоколу.
Дію рішень зборів, прийнятих із порушенням Конституції та законів України, норм цього Статуту, може бути зупинено міською радою або її виконавчим комітетом до вирішення питання про їх законність у судовому порядку. Про це повідомляють ініціаторів зборів або відповідний орган самоорганізації населення.
Рішення зборів може бути оскаржене жителями відповідної території, органами і посадовими особами державної влади та місцевого самоврядування в установленому законодавством України порядку.
Стаття 59. Черкаська міська рада й посадові особи місцевого самоврядування враховують у своїй діяльності рішення зборів.
Якщо посадова особа місцевого самоврядування не вважає за можливе виконати рішення зборів, вона повинна підготувати про це мотивовану заяву й передати її на розгляд міського голови та міської ради, а також ініціатору зборів.
При розгляді питань, що стосуються виконання рішень зборів посадовою особою чи органом місцевого самоврядування, запрошують ініціатора зборів.
РОЗДІЛ XІІІ. ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ
Стаття 60. Громадські слухання ‑ одна з форм здійснення місцевого самоврядування безпосередньо членами міської територіальної громади. Під час проведення громадських слухань жителі міста мають право вносити пропозиції та порушувати будь-які питання, вирішення яких належить до відання місцевого самоврядування.
Метою громадських слухань є захист прав, реалізація свобод і законних інтересів членів міської громади через їх безпосередню участь і участь їх об'єднань в управлінні місцевими справами і з вирішення питань міського значення.
Громадські слухання проводяться в межах території всього міста. Вони оголошуються з питань, що стосуються інтересів членів всієї міської громади або її окремих соціальних груп.
Громадські слухання не можуть відбуватися протягом строку, визначеного чинним законодавством для проведення виборчого процесу.
Стаття 61. Організаційно-технічне забезпечення підготовки і проведення громадських слухань, зокрема, забезпечення приміщення для проведення громадських слухань, його технічне оснащення, зокрема, засобами для фіксації процесу обговорення, а також повідомлення громадськості і ЗМІ про проведення громадських слухань, здійснюється виконавчими органами Черкаської міської ради, які визначаються розпорядженням міського голови.
Результати громадських слухань носять рекомендаційний характер для органів і посадових осіб органів місцевої влади, керівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності. Пропозиції, які надійшли за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду Черкаською міською радою.
Стаття 62. На громадські слухання можуть бути винесені всі питання віднесені Конституцією, законами України до компетенції місцевого самоврядування, окрім передбачених законом винятків.
Предметами розгляду громадських слухань не можуть бути:
- питання, які не є в компетенції міської ради, міського голови та виконавчого комітету;
- питання, пов’язані з обранням, призначенням чи звільненням посадових осіб, що є виключно в компетенції міської ради, виконавчого комітету чи міського голови.
Стаття 63. Проведення громадських слухань можуть ініціювати:
- міський голова;
- Черкаська міська рада або її виконавчий комітет;
- не менш 250 громадян – членів міської територіальної громади з правом голосу, які підписують відповідне колективне звернення про ініціювання громадських слухань, де зазначається прізвище ім'я по-батькові, адреса реєстрації, контактний телефон та підпис.
Стаття 64. Громадські слухання повинні відбутися протягом місяця з моменту подання до міської ради колективного звернення громадян у встановленому порядку або прийняття відповідного рішення органами місцевого самоврядування, якщо ініціатори не пропонують більш пізній термін їх проведення.
Час та місце проведення громадських слухань визначає міський голова, а інформація про це оприлюднюється на офіційному веб-порталі Черкаської міської ради, не пізніше ніж за 10 днів до їх проведення. Форма подачі оголошення про проведення слухань у ЗМІ має відповідати наступній формі:
- питання, яке виносяться на громадські слухання;
- час і дата проведення;
- місце проведення;
- ініціатор проведення громадських слухань.
Стаття 65. Ініціатива про проведення громадських слухань стосується, як правило, лише одного питання, яке виноситься на публічне обговорення.
Ініціативна заява на проведення громадських слухань подається на ім'я міського голови за підписом керівника ініціативної групи членів міської громади. У заяві вказуються питання, що виносяться на обговорення, бажаний час і місце проведення громадських слухань, можливий склад запрошених тощо. До ініціативної заяви можуть додаватися інформаційно-аналітичні матеріали, зокрема, проекти документів, які пропонується винести на громадські слухання.
У разі надходження ініціативи про проведення громадських слухань міський голова не пізніше 5 днів з дня отримання ініціативної заяви вказується дата, місце, час проведення слухань, прізвища депутатів і посадових осіб, які запрошуються для участі, і питання, винесені на обговорення, а також особа, відповідальна за організацію громадських слухань. Термін призначення громадських слухань має бути не менше 20 днів з моменту видання відповідного розпорядження.
Відповідальні виконавчі органи Черкаської міської ради негайно ставлять до відома ініціаторів проведення громадських слухань про підписання розпорядження міського голови. Вони зобов’язані вручити ініціаторам копію розпорядження міського голови.
Якщо за два тижні до завершення граничного терміну проведення громадських слухань час і місце їх проведення не визначено міським головою, їх визначає перший заступник міського голови, а в разі його відсутності – секретар міської ради.
Стаття 66. Учасниками громадських слухань можуть бути всі дієздатні особи, яким виповнилося 18 років та зареєстровані в місті Черкаси. Усі інші члени міської громади, запрошені до участі у вказаних громадських слуханнях, можуть брати в них участь без права голосу.
Участь у громадських слуханнях обов'язкова для їх ініціаторів, авторів проектів документів (актів), які виносяться на громадські слухання, представників виконавчих органів міської ради, керівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності, яких стосуються ці громадські слухання.
У випадку, якщо офіційно і своєчасно запрошені особи не прибули на громадські слухання і не направили своїх представників, слухання є правомочними без їх участі. Інакше громадські слухання переносяться вирішального голосу, розгляд оголошених питань відбувається в формі громадського обговорення.
Перед початком слухань проводиться реєстрація учасників на підставі паспорта (у разі якщо особа реєструється за ID паспортом обов’язкова наявність витягу про реєстрацію) або документа, який тимчасово посвідчує особу, з вказівкою прізвища, імені і по батькові, року народження, місця проживання і контактних даних (телефону, e-mail). Ці дані кожен учасник засвідчує власним підписом. Незареєстровані особи не можуть брати участь у слуханнях.
Найменша кількість учасників громадських слухань, які мають право брати в них участь, становить не менше 300 осіб.
У разі ініціювання громадських слухань міським головою він, або визначена за його дорученням особа, проводять громадські слухання, із числа учасників обирається секретар.
У разі ініціювання громадських слухань мешканцями міста Черкаси, із числа учасників громадських слухань відносною більшістю голосів обирається головуючий та секретар. Секретар громадських слухань веде протокол, який підписують голова та секретар громадських слухань.
Для підрахунку голосів учасників громадських слухань при голосуванні обирається лічильна комісія в складі не менше 7 осіб. Членами лічильної комісії не можуть бути голова, секретар або члени президії громадських слухань.
На початку громадських слухань головуючий на основі даних реєстрації повідомляє учасників про те, скільки всього учасників присутні на слуханнях, і скільки з них – з правом ухвального голосу.
Далі приймається регламент слухань, яким визначається час на звіти, доповіді, виступи, питання, відповіді тощо. Регламент слухань повинен передбачати основну доповідь особи, яка звітує або представляє позицію ініціаторів слухань, співдоповідь і виступи експертів, лідерів суспільних об'єднань, фахівців підприємств, установ і організацій всіх форм власності, у сфері діяльності яких проводяться слухання.
Громадські слухання відбуваються в відкритому режимі, за необхідності проводиться їх аудіо- або відеозапис. Засоби масової інформації мають право вести пряму відео- чи радіотрансляцію, а також здійснювати запис.
Стаття 67. Не допускається розгляд на громадських слуханнях та прийняття рішень із питань, які не було внесено до порядку денного і про які не було повідомлено учасників громадських слухань.
Рішення на громадських слуханнях приймаються більшістю від числа зареєстрованих із правом ухвального голосу.
За результатами обговорення питань, винесених на громадські слухання, простою більшістю голосів від числа зареєстрованих на громадських слуханнях осіб, ухвалюються звернення чи рекомендації.
У підсумкові матеріали слухань включаються всі представлені на громадських слуханнях погляди та матеріали з теми слухань.
Резолюція громадських слухань оприлюднюється на офіційному веб-порталі Черкаської міської ради протягом трьох робочих днів.
Розгляд пропозицій, внесених за результатами громадських слухань, відбувається на відкритому пленарному засіданні сесії Черкаської міської ради. Результати розгляду оприлюднюються.
РОЗДІЛ XІV. порядок внесення місцевих ініціатив
на розгляд Черкаської міської ради
Стаття 68. Місцева ініціатива ― офіційна письмова пропозиція з питань, які мають важливе значення для громади, внесена для розгляду Черкаською міською радою та прийняття відповідного рішення.
Місцева ініціатива є формою безпосередньої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування.
Стаття 69. Право на внесення місцевої ініціативи в місті Черкаси належить членам територіальної громади, які мають виборче право.
Стаття 70. Місцева ініціатива вноситься на розгляд міської ради ініціативною групою.
Ініціативна група може утворюватися:
- на зборах громадян за місцем проживання в м. Черкаси;
- на громадських слуханнях;
- групою членів громади за власною ініціативою.
Ініціативна група у п'ятиденний термін письмово повідомляє раду про створення ініціативної групи та зміст місцевої ініціативи, що підписується всіма її членами.
При створенні ініціативної групи зборами жителів до повідомлення про утворення ініціативної групи додається витяг з протоколу зборів громадян, підписаний головою та секретарем зборів. До витягу з протоколу зборів громадян за місцем проживання, на яких прийнято рішення про місцеву ініціативу і утворення ініціативної групи, додається список реєстрації учасників зборів із зазначенням прізвищ, імен, по батькові та домашніх адрес, засвідчених особистими підписами учасників зборів, а також список членів ініціативної групи із значенням їх прізвищ, імен, по батькові та їх домашньої адреси за підписом голови та секретаря загальних зборів.
При створенні ініціативної групи на громадських слуханнях до повідомлення про її утворення додається витяг з протоколу громадських слухань, що підписаний головою та секретарем громадських слухань. До витягу з протоколу громадських слухань, на яких прийнято рішення про місцеву ініціативу та утворення ініціативної групи, додається список реєстрації учасників громадських слухань із зазначенням прізвищ, імен, по батькові та домашніх адрес, засвідчених власноручними підписами учасників громадських слухань, а також список членів ініціативної групи із значеннням їх прізвищ, імен, по батькові та їх домашніх адрес за підписом голови та секретаря громадських слухань.
При створенні ініціативної групи представниками територіальної громади до Черкаської міської ради подається повідомлення про утворення ініціативної групи із зазначенням прізвищ, імен, по батькові, домашніх адрес членів ініціативної групи, засвідчених власноручними підписами цих громадян.
Ініціативна група здійснює всі видатки, пов'язані зі своєю діяльністю, самостійно.
Місцева ініціатива вважається чинною, якщо вона підтримана простою більшістю голосів учасників зборів чи громадських слухань, що зафіксовано у протоколі зборів чи громадських слухань, або підписами не менше 50 членів територіальної громади, які мають виборче право.
Ініціативна група збирає підписи громадян на свою підтримку на підписних листах. Підписні листи повинні містити прізвища, ім'я та по батькові, рік народження, домашні адреси тих, хто підтримує внесення ініціативи, дату підписання. Термін збирання підписів − 20 днів із дня передачі до міської ради повідомлення про утворення ініціативної групи.
Місцева ініціатива, подана до міської ради, реєструється відповідальним структурним підрозділом або посадовою особою у Книзі реєстрації місцевих ініціатив і вважається поданою.
Відповідальний структурний підрозділ або посадова особа проводить експертизу місцевої ініціативи на відповідність вимогам чинного законодавства та Статуту територіальної громади міста Черкаси.
Ініціативна група, що утворена групою членів територіальної громади, може в будь-який момент письмово відкликати подання про місцеву ініціативу і самоліквідуватися. Заява про відкликання подання про місцеву ініціативу підписується всіма членами ініціативної групи.
Стаття 71. Місцева ініціатива, що внесена на розгляд міської ради у встановленому вище порядку, підлягає обов'язковому розгляду.
У разі потреби ініціативна група доручає одному зі своїх членів виступити на сесійному засіданні ради з питання місцевої ініціативи.
Протягом двох місяців із дня подання заяви про місцеву ініціативу міська рада може:
Розглянути та прийняти на пленарному засіданні сесії рішення з питання, запропонованого ініціативною групою. У такому разі ініціативна група вважається автоматично розпущеною з моменту набуття рішенням чинності.
Провести консультації з ініціативною групою та прийняти рішення з компромісним, узгодженим формулюванням або, якщо узгодженого формулювання виробити не вдалося, за формулюванням, яке рада вважає необхідним для вирішення питання, що є предметом місцевої ініціативи. У такому разі ініціативна група приймає рішення про саморозпуск або вважається розпущеною автоматично, якщо протягом наступних десяти календарних днів не повідомляє міську раду про свою подальшу діяльність.
Не прийняти рішення по суті місцевої ініціативи або прийняти рішення, яке не задовольняє ініціативну групу.
Якщо ініціативну групу не задовольняє рішення, прийняте міською радою, ініціативна група протягом перших десяти днів третього місяця з дня подання заяви повідомляє раду про початок збирання додаткових підписів на підтримку місцевої ініціативи.
Мінімальна кількість підписів, необхідна для продовження процесу місцевої ініціативи, складає 25% від кількості, необхідної для проведення місцевого референдуму відповідно до чинного законодавства. Оригінали підписних листів повинні бути передані до міської ради до закінчення третього місяця з дня подання заяви про місцеву ініціативу.
Після перевірки справжності підписних листів уповноваженою посадовою особою міський голова скликає сесію міської ради, про що заздалегідь офіційно інформує голову ініціативної групи. З питання місцевої ініціативи виступає визначений ініціативною групою представник. Завірені копії протоколів засідання сесії та результатів голосування передаються голові ініціативної групи. Рішення міської ради з питання місцевої ініціативи оприлюднюється в засобах масової інформації.
Найбільш важливі місцеві ініціативи міська рада може винести на обговорення територіальної громади.
Стаття 72. Уповноважений підрозділ Черкаської міської ради веде Книгу місцевих ініціатив, яка заповнюється за таким зразком:
КНИГА
реєстрації місцевих ініціатив
| № з/п |
Дата подання місцевої ініціативи |
Номер реєстрації місцевої ініціативи |
Короткий зміст подання про місцеву ініціативу |
Склад ініціативної групи | ||
| Прізвище, ім’я, по батькові члена ініціативної групи | Дата народження | Домашня адреса | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Дата, номер розпорядження міського голови щодо включення до порядку енного (про зняття з подальшого розгляду) |
Дата, номер та назва рішення Черкаської міської ради прийнятого з питання місцевої ініціативи | Короткий зміст подання про місцеву ініціативу |
Примітка |
| 8 | 9 | 10 | 11 |
РОЗДІЛ XV. РОЗВИТОК НОВИХ ФОРМ УЧАСТІ У ЗДІЙСНЕННІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 73. Черкаська міська рада забезпечує розвиток нових форм участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самоврядування. Нові форми можуть ініціюватися членами міської територіальної громади, а також встановлюватися міською радою у процесі розвитку новітніх інформаційних технологій. Такими формами можуть бути:
- визначення годин та абонентської лінії телефонного зв’язку для безпосереднього та регулярного спілкування посадових осіб місцевого самоврядування з мешканцями міста;
- проведення регулярних опитувань мешканців міста через комп’ютерну або телефонну мережу;
- розміщення інформації з питань місцевого самоврядування на електронних сторінках міської ради та міського голови, а також розміщення адрес-скриньок посадових осіб місцевого самоврядування в електронній пошті з метою регулярного отримання запитань та пропозицій мешканців міста;
- організація телеефірів для безпосереднього спілкування мешканців міста з посадовими особами місцевого самоврядування, зокрема, під час проведення громадських слухань;
- інші форми.
РОЗДІЛ XVІ. ПРО ЕЛЕКТРОННІ ПЕТИЦІЇ
Стаття 74. Особливою формою колективного звернення є електронна петиція. Електронна петиція розглядається за умови збору на її підтримку протягом не більш як одного місяця з дня її оприлюднення не менше 250 підписів. Порядок розгляду електронної петиції визначається міською радою.
Стаття 75. Громадська експертиза діяльності Черкаської міської ради та її виконавчих органів, є однією з форм участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування, яка передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності Черкаської міської ради, її виконавчого комітету та виконавчих органів, ефективності прийняття і виконання такими органами та посадовими особами рішень, підготовку пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем місцевого значення для їх врахування Черкаською міською радою, її виконавчим комітетом та виконавчими органами, у своїй роботі.
РОЗДІЛ XVII «ПРО ПУБЛІЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ
Стаття 76. Публічні консультації - це відкритий процес діалогу між Черкаською міською радою, її виконавчими органами та їх посадовими особами, комунальними підприємствами, установами, закладами та мешканцями, спрямований на прийняття оптимальних рішень щодо питань, які впливають на якість життя членів територіальної громади.
Порядок проведення публічних консультацій в місті Черкаси визначається міською радою.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Статут територіальної громади міста Черкаси набирає чинності з дня його реєстрації в установленому законодавством України порядку, після чого підлягає опублікуванню в засобах масової інформації.
Статут не підлягає перезатвердженню новообраним складом міської ради.
Додаток 2
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішення Черкаської міської ради
від__________№_______
Положення
«Про публічні консультації в місті Черкаси»
Положення «Про публічні консультації в місті Черкаси» (далі – Положення) прийняте відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначає основні засади процесу взаємодії Черкаської міської ради та громади міста щодо включення її членів до прийняття рішень стосовно питань, які належать до компетенції Черкаської міської ради та її виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів порядок ініціювання, підготовки та проведення публічних консультацій, а також урахування їх результатів Черкаською міською радою, її виконавчими органами та їх посадовими особами, комунальними підприємствами, закладами.
Розділ І Визначення та мета публічних консультацій
1. Публічна консультація - це відкритий процес діалогу між Черкаською міською радою, її виконавчими органами, комунальними підприємствами, установами, закладами та їх посадовими особами та мешканцями, спрямований на прийняття оптимальних рішень щодо питань, які впливають на якість життя мешканців.
Зацікавлені сторони – це будь-яка фізична чи юридична особа або громадське об’єднання без статусу юридичної особи (резидент чи нерезидент України), що має безпосередній чи опосередкований інтерес стосовно розробки та впровадження політик, рішень, проектів, концепцій тощо, або такі, на яких вплине прямо чи опосередковано або може мати вплив прийняте рішення, політика, проект, концепція тощо.
Електронний реєстр публічних консультацій (далі – платформа е-консультації) – електронна база, що містить перелік зацікавлених сторін та питань виставлених на публічні консультації, яка створюється на веб-сайті Черкаської міської ради або на іншому ресурсі, із обов‘язковим розміщенням на сайті Черкаської міської ради посилання на публічну консультацію задля швидкого, широкого та повноцінного інформування мешканців міста про плани, початок та результати проведення публічних консультацій.
Відповідальний за організацію та проведення публічних консультацій, наповнення та функціонування платформи е-консультацій – виконавчий орган Черкаської міської ради або посадова особа органу місцевого самоврядування, до повноважень яких належить проведення публічних консультацій.
Розділ ІІ Принципи публічних консультацій
2. Публічні консультації в місті Черкаси проводяться на основі принципів:
1) громадського діалогу, в якому виявляється повага до різних аргументів і кожному, хто висловить думку, надається змістовна відповідь впродовж терміну, зазначеного в п. 10 цього Положення.
2) доступності - кожна людина, зацікавлена у питанні консультацій, може висловити свою думку.
3) відкритості та прозорості - інформація про мету, правила, форму, план та результат консультацій повинна бути загальнодоступною, а безпосередньо публічні консультації повинні передбачати інформування якомога більшої кількості зацікавлених сторін на всіх етапах, в тому числі через платформу е-консультації серед тих, хто виявив бажання приймати участь в публічних консультаціях.
4) координованості – публічні консультації повинні мати відповідальну посадову особу за проведення публічних консультацій Відповідальна особа з питань, які належать до повноважень Черкаської міської ради визначається розпорядчим документом секретаря ради, з питань, що належать до повноважень виконавчого комітету Черкаської міської ради - розпорядчим документом міського голови, з питань, що належать до повноважень виконавчих органів, комунальних підприємств,установ, закладів – розпорядчим документом керівника.
5) вчасності - консультації повинні обов’язково передувати прийняттю остаточного рішення з питання, що підлягає публічним консультаціям;
6) поваги до спільного блага - остаточні рішення (у вигляді звітів), прийняті в результаті консультацій, повинні представляти інтереси суспільства та загальне благо.
7) незаангажованості – для проведення публічних консультацій можуть залучатися громадські організації.
3. Результати публічних консультацій є обов'язковими для розгляду при прийнятті рішень з питань щодо яких вони проводилися. Черкаська міська рада, її виконавчі органи та їх посадові особи зобов’язані обґрунтувати рішення щодо відхилення результатів публічних консультацій.
4. Предметом публічних консультацій є питання, що належать до компетенції Черкаської міської ради та її виконавчих органів, комунальних підприємств, установа, закладів згідно чинного законодавства України, у тому числі:
1) питання просторових та інфраструктурних змін у місті Черкаси (будівництва, ремонтів, реконструкцій, забудов, благоустрою, розміщення малих архітектурних форм, тощо).
2) формування бюджету.
3) проекти та програми, що виконуються чи плануються до виконання в м.Черкаси.
4) затвердження нової редакції Статуту м.Черкаси, внесення до нього змін.
5) інші питання, що належать до повноважень Черкаської міської ради, її виконавчих органів та їх посадових осіб.
5. Залежно від теми консультацій та потенційно зацікавлених сторін вони проводяться як мінімум у двох з наступних форм:
1) відкриті консультативні зустрічі з мешканцями.
2) якісні та кількісні дослідження громадської думки (опитування, фокус-групи, тощо).
3) збір письмових пропозицій у консультативному пункті.
4) семінари-практикуми для зацікавлених сторін, що спрямовані на пошук рішень.
5) громадські обговорення в різних формах.
6) експертні обговорення.
7) виїзні наради (вихід на географічне місце об’єкта, що є предметом консультацій, представлення проекту на місці).
8) он-лайн консультації (соц. мережі, веб-сайт, надсилання на електронну пошту, використання інших он-лайн ресурсів, в тому числі через створену міською владою платформу е-консультації).
9) інші форми консультацій, відповідно до чинного законодавства України та в залежності від специфіки предмету консультації. Ініціатор проведення публічних консультацій у своєму зверненні визначає дві форми проведення публічних консультацій. Відповідальна особа за проведення публічної консультації може, за потреби, визначити додаткові форми проведення публічних консультацій до тих, які визначив ініціатор.
Розділ ІІІ Ініціювання публічних консультацій
6. Ініціатором публічних консультацій може бути:
1) Черкаський міський голова.
2) 1/5 загального депутатського складу Черкаської міської ради.
3) 1/3 загального складу виконавчого комітету Черкаської міської ради.
4) керівники виконавчих органів Черкаської міської ради, комунальних підприємств, установ, закладів.
5) не менше ніж 50 громадян, які проживають у м. Черкаси.
6) консультативно-дорадчі органи або робочі групи, створені при виконавчих органах міської влади та міському голові відповідно до протоколу засідання.
7) не менше трьох громадських об’єднань, благодійних організацій, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, органів самоорганізації населення.
8) не менше п’яти юридичних осіб приватного права.
7. Звернення щодо проведення публічної консультації повинно у простій, зрозумілій та доступній формі містити:
1) предмет публічної консультації (опис питання).
2) мету публічної консультації.
3) зібрану по даному питанню інформацію (за наявності).
4) зазначення ініціатора публічної консультації.
5) контактні дані ініціаторів публічної консультації (адреса місця проживання, реєстрації юридичної особи, актуальний контактний номер телефону, електронна пошта, посилання на сайт чи сторінку в соціальній мережі (за наявності), що містить публічну інформацію про ініціатора питання чи дані щодо розглядаємо питання).
6) обґрунтування потреби проведення публічної консультації.
7) запропонована дата та тривалість проведення публічної консультації.
8) запропоновані форми публічної консультації.
Звернення щодо проведення публічної консультації подається в одній із форм:
1) в письмовому вигляді до виконавчого органу ради, який здійснює реєстрацію звернень.
2) в електронному вигляді на офіційну електронну адресу Черкаської міської ради та її виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів.
8. У разі подання звернення суб‘єктами, зазначеними в пп. 5 п. 6 цього Положення, у зверненні обов‘язково зазначається інформація, зазначена в пп. 5 п. 7 цього Положення, про трьох ініціаторів, які представляють ініціативну групу. До звернення додається список всіх ініціаторів, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, номеру телефону та адреси електронної пошти (за наявності), та підписів осіб, які підтримують звернення.
9. У разі подання заявки суб’єктами зазначеними в пп. 6,7 п.6 цього Положення, звернення повинно супроводжуватись переліком, що містить:
1) назву кожного суб’єкта та адресу фактичного місця знаходження.
2) прізвище, ім’я та по батькові осіб, уповноважених представляти цю організацію.
3) контактні дані (поштова адреса, актуальний номер телефону, адреса електронної пошти) організації або уповноваженого представника.
4) підпис особи або осіб, уповноважених представляти організацію.
10. Протягом п’яти робочих днів з моменту отримання звернення з ініціативою про проведення публічної консультації, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, до повноважень якого належить проведення публічних консультацій, утворює робочу групу в складі: начальника виконавчого органу або посадової особи до повноважень яких належить організація публічних консультацій, представника юридичної служби Черкаської міської ради та представника від профільного департаменту до компетенції якого належить розгляд заявленої консультації. Робоча група приймає одне з таких рішень:
1) про реєстрацію ініціативи щодо проведення публічних консультацій;
2) про повернення письмового звернення на доопрацювання з метою усунення недоліків оформлення звернення (п.7, 8, 9 цього Положення);
3) про відмову в реєстрації ініціативи щодо проведення публічних консультацій з причин, зазначених в п. 10 цього Положення.
Про прийняте рішення в межах цього ж п’яти денного строку повідомляють особу, уповноважену представляти ініціатора консультацій, шляхом надсилання листа на адресу заявника та електронну пошту, у разі наявності, зазначаючи або номер реєстрації, або підстави повернення письмового звернення для усунення недоліків, або підстави відмови в реєстрації відповідно до цього Положення.
Підставами для відмови у реєстрації ініціативи щодо проведення публічних консультацій є:
1) зазначене у зверненні питання не належить до предмету публічних консультацій;
2) запропонований предмет публічних консультацій не належить до компетенції органів місцевого самоврядування;
3) суб’єкт, не наділено правом звертатися з ініціативою щодо проведення публічних консультацій;
4) якщо по предмету консультації вже прийнято відповідне рішення Черкаської міської ради чи виконавчими органами, комунальними підприємствами чи закладами Черкаської міської ради;
5) якщо предмет консультації має індивідуальний характер та питання може бути вирішене шляхом прийняття акта індивідуальної дії;
6) рішення щодо предмету консультацій не буде прийматися в поточному бюджетному році. У разі виникнення необхідності в прийнятті рішення по предмету публічної консультації, в якій відмовлено відповідно до даного пункту, відповідальна особа Черкаської міської ради, виконавчих органів, комунальних підприємств та закладів Черкаської міської ради, зобов‘язана перед прийняттям рішення провести публічну консультацію.
Відмова в реєстрації ініціативи з інших причин забороняється.
Інформація про надходження письмового звернення з ініціативою щодо проведення публічних консультацій, а саме – звернення та всі подані (відразу чи потім) матеріали, письмове повідомлення про реєстрацію ініціативи щодо проведення публічних консультацій, повернення для усунення недоліків чи обґрунтована відмова в реєстрації, розміщується відповідальною особою на офіційному веб-сайті Черкаської міської ради в спеціальному розділі, створеному для публічних консультацій протягом п’яти робочих днів з моменту отримання звернення, матеріалів чи підписання повідомлення, при цьому вилучаються (приховуються) відомості про фізичну особу (персональні дані).
Розділ IV Порядок проведення публічних консультацій
11. Про організацію та проведення публічних консультацій членів громади повідомляють не пізніше ніж на наступний день з моменту прийняття робочою групою відповідного рішення.
Оголошення про організацію та проведення публічних консультацій та відповідні матеріали обов’язково розміщуються, відповідальною особою, на офіційному веб-сайті Черкаської міської ради. Також вони можуть поширюватися в будь-яких інших ЗМІ, соціальних медіа, соціальних мережах, усіма доступними способами для ознайомлення з ними якомога більшою кількості громадян та, відповідно, з метою проведення інформаційно-промоційної кампанії.
Оголошення про консультацію включає:
1) предмет публічних консультацій (опис питання);
2) мету публічних консультацій;
3) форми публічних консультацій;
4) дату проведення публічних консультацій та їх тривалість;
5) процедуру проведення публічних консультацій;
6) відповідального за проведення консультацій;
7) ініціатори питання щодо проведення публічних консультацій;
8) інформацію щодо питання по якому проводиться публічні консультації;
9) додаткові матеріали в разі необхідності.
Оголошення про консультації, що передбачають їх реалізацію у формах, зазначених у п. 5, повинні бути опубліковані не пізніше ніж за сім днів до дати їх проведення.
12. Строк проведення публічних консультацій визначається відповідальною особою з урахуванням складності питання, проекту акта, терміновості, пріоритетності, строків виконання завдань.
Термін проведення публічних консультацій не може бути меншим ніж 14 та більшим ніж 30 календарних днів та погоджується з ініціатором. Строк проведення публічних консультацій обчислюється з моменту оприлюднення оголошення про проведення консультацій.
Організаційне забезпечення проведення публічної консультації, здійснює посадова особа, до повноважень якої належить проведення публічних консультацій.
13. Після консультації, впродовж не більше 30 днів, відповідальна особа за проведення консультацій оприлюднює звіт на офіційному веб-порталі Черкаської міської ради.
У звіті за результатами консультацій зазначаються:
1) найменування виконавчого органу, комунального підприємства, закладу Черкаської міської ради , який проводив публічну консультацію;
2) предмет публічної консультацій, опис питання;
3) інформацію про хід консультацій, включаючи інформаційну кампанію, тривалість консультацій, використовувані форми та кількість учасників;
4) резюме консультацій (протоколи та резолюції);
5) резюме всіх поданих коментарів із посиланням на них та обґрунтування, якщо вони не враховані;
6) визначені шляхи вирішення питання, що консультувалися (дорожня карта, план).
Розділ V Врахування рішення консультацій
14. Пропозиції, викладені у звіті за результатами публічних консультацій, розглядаються на найближчому відкритому засіданні Черкаської міської ради або/та її виконавчими органами, комунальними підприємствами, установами, закладами (залежно від того, до кого вони скеровані) з обов’язковим повідомленням ініціаторів консультацій щодо дати та часу розгляду за 5 робочих днів.
15. Оприлюднення рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб
Рішення (акти) органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийняті за результатами розгляду пропозицій, викладених у протоколі публічних консультацій, а також актуальна інформація про їх виконання протягом п’яти робочих днів надсилається ініціаторам публічних консультацій, розміщується на офіційному веб-сайті ради в спеціальному розділі публічних консультацій, публікуються в офіційному друкованому виданні місцевої ради (за наявності), а також оприлюднюються в тому ж порядку, що й інформаційне повідомлення про проведення консультацій, відповідальною особою за проведення публічних консультацій.
Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються Черкаською міською радою та її виконавчими органами, комунальними підприємствами, установами, закладами під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі.
Розділ VI Прикінцеві та перехідні положення
16. Для забезпечення ефективного процесу публічних консультацій Черкаська міська рада її виконавчі органи, комунальні підприємства, установи, заклади:
1) збирають пропозиції щодо питань для публічних консультацій на майбутній рік;
2) готують перелік пріоритетних тем для публічних консультацій на майбутній рік;
3) проводять інформаційні та освітні кампаній у сфері публічних консультацій;
4) проводять оцінку процесу публічних консультацій;
5) забезпечують фінансування, необхідні організаційні та технічні умови для проведення публічних консультацій;
6) залучають до організації процесу консультацій громадські об’єднання, індивідуальних експертів (модераторів, медіаторів, комунікаторів) або волонтерів, що мають практичних досвід у проведенні таких форм комунікації;
7) можуть створювати платформу е-консультації або користуватися вже існуючими, залучивши громадські організації.
17. Внесення змін та доповнень до даного положення відбувається у тій формі, в якій приймалося Положення.
Пояснювальна записка до проекту рішення:
Підстава: проект вноситься відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» та з метою виконання розпорядження міського голови від 21.08.2018 № 487-р «Про утворення робочої групи для напрацювання положення «Про публічні консультації в місті Черкаси».
Статтю 19 Статуту доповнено двома формами заходів, завдяки яким, жителі міста Черкас можуть брати участь у здійсненні місцевого самоврядування, а саме:
- громадська експертиза діяльності Черкаської міської ради та її виконавчих органів;
- публічні консультації;
Стаття 75. Громадська експертиза діяльності Черкаської міської ради та її виконавчих органів, є однією з форм участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування, яка передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності Черкаської міської ради, її виконавчого комітету та виконавчих органів, ефективності прийняття і виконання такими органами та посадовими особами рішень, підготовку пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем місцевого значення для їх врахування Черкаською міською радою, її виконавчим комітетом та виконавчими органами, у своїй роботі.
За результатом роботи членів робочої групи з напрацювання положення про публічні консультації, пропонуємо довонити Статут розділом XVII наступного змісту:
«РОЗДІЛ XVII «ПРО ПУБЛІЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ»
Стаття 76. Публічні консультації - це відкритий процес діалогу між Черкаською міською радою, її виконавчими органами та їх посадовими особами, комунальними підприємствами, установами, закладами та мешканцями, спрямований на прийняття оптимальних рішень щодо питань, які впливають на якість життя членів територіальної громади.
Порядок проведення публічних консультацій в місті Черкаси визначається міською радою.
Заступник міського голови
з питань діяльності виконавчих органів ради Л.І. Бордунос
Вик.
О.М. Дубовий
33-12-43